Поки паддок готується до Гран-прі Британії 2026, є чудова нагода нарешті розібратися в одній штуці, яка спантеличує навіть досвідчених фанатів F1. На більшості трас повороти просто нумерують, а от Сільверстоун вирішив піти своїм шляхом — і кожен поворот там має власне ім’я з цілою історією за плечима. Ми пройшлися по всій трасі від старту до фінішу і розкопали, звідки взялася кожна назва.
Поворот 1 — Abbey
Старт дається на прямій Hamilton Straight — данина найуспішнішому британському пілоту в історії спорту, Льюїсу Хемілтону. Далі 239 метрів розгону — і машини влітають у Abbey, названий на честь руїн середньовічного монастиря Luffield Abbey, що збереглися неподалік.
Поворот 2 — Farm
Багато поворотів Сільверстоуна — це просто данина місцевим краєвидам, і другий поворот не виняток. Оригінальна траса, на якій ще у 1948 році пройшов перший Гран-прі, мала пряму, що проходила повз звичайну ферму — звідси й Farm Straight. Назва залишилась, хоча з 2010 року конфігурацію траси змінили, і тепер це плавний віраж, який пілоти проходять на швидкості.
Поворот 3 — Village
Перша серйозна точка гальмування на трасі. Правий поворот названий на честь найближчого села, яке, до речі, дало назву й самій трасі — тепер там базуються команди Aston Martin і Cadillac.
Поворот 4 — The Loop
У Монако є свій знаменитий “шпилька”, тож Сільверстоун не став вигадувати нічого хитрого і назвав четвертий поворот максимально прямолінійно. The Loop — найповільніша ділянка траси, і саме тут пілоти встигають “накопичити” енергію перед новим розгоном.
Поворот 5 — Aintree
Іподром Aintree в Ліверпулі сьогодні приймає перегони зовсім іншого типу — кінні замість автомобільних. Але з 1955 по 1962 рік саме там п’ять разів проходив Гран-прі Британії. П’ятий поворот носить його ім’я на згадку про спільну історію двох трас.
Wellington Straight
Далі — Wellington Straight, одна з двох ділянок траси, що нагадують про воєнне минуле Сільверстоуна. У часи Другої світової тут була база Королівських ВПС з посадковими смугами для бомбардувальників Vickers Wellington, і саме одна з цих смуг і перетворилась на цю пряму.
Поворот 6 — Brooklands
Якщо початок Wellington Straight віддає шану Aintree, то наступний поворот — інший колишній господар Гран-прі Британії. Brooklands — овальна траса на південь від Лондона, де рівно сто років тому, у 1926-му, відбувся перший в історії Гран-прі Британії, а рік по тому — другий.
Поворот 7 — Luffield
Brooklands плавно переходить у Luffield — ще одну згадку про той самий монастир, що стояв на північний схід від траси. Раніше тут було два окремих повороти, тепер же Luffield — це один довгий правий віраж, що змушує пілотів різко скидати швидкість.
Поворот 8 — Woodcote
Значна частина історії Сільверстоуна як гоночної траси пов’язана з Королівським автомобільним клубом (RAC) — саме його члени організовували перші заїзди і заклали фундамент репутації, яку траса має сьогодні. Тож не дивно, що вони ж дали назви й кільком поворотам. Woodcote Park — маєток на території, що належить RAC у графстві Суррей, дав ім’я восьмому повороту, широкому правому віражу, яким раніше й закінчувалось коло.
Поворот 9 — Copse
Навколо Сільверстоуна багато зелені й невеликих гайків, які тут називають “copse” — звідси й Chapel Copse, і Cheese Copse неподалік. Дев’ятий поворот, що проходить одразу біля обох, пілоти проходять практично на повній швидкості.
Повороти 10-14 — Maggotts, Becketts і Chapel
Мабуть, найвідоміша послідовність поворотів на всій трасі — ділянка від 10-го до 14-го настільки перетікає одна секція в іншу, що розглядати їх окремо просто немає сенсу. Спочатку йде Maggotts, названий на честь Maggots Moor — болотистої місцевості по інший бік від трибун.
Далі пілоти петляють через Becketts — і цей поворот, і сусідній Chapel Curve нагадують про середньовічну каплицю, присвячену колишньому архієпископу Кентерберійському Томасу Бекету. Каплицю знесли ще в 1943 році, щоб звільнити місце під військовий аеродром.
Hangar Straight
Ще один привіт воєнному минулому — Hangar Straight, де колись стояли два найбільші ангари для літаків. Сьогодні це чудова можливість для обгону: пілоти проносяться цією швидкою зворотною прямою на повній швидкості.
Поворот 15 — Stowe
Швидкість різко падає перед гальмуванням у Stowe — знаменито підступному повороті, де Міхаель Шумахер зламав ногу ще на Гран-прі Британії 1999 року. За однією з версій, саме учні місцевої школи Stowe School були серед перших, хто запропонував влаштувати перегони на покинутому аеродромі. Навряд чи вони тоді уявляли, що одного дня трасу відвідуватимуть пів мільйона глядачів щороку.
Поворот 16 — Vale
Тут ніхто до кінця не впевнений у походженні назви. За однією версією, Vale вказує на невеликий перепад висот у цьому місці — він особливо помітний, бо решта траси доволі рівна. За іншою версією — назва просто відсилає до району Aylesbury Vale, у межах якого й лежить ця частина траси.
Повороти 17/18 — Club
І насамкінець — Club, данина лондонському клубу RAC. Про тісний зв’язок клубу з трасою нагадує і ефектний золотий трофей, який вручають переможцю Гран-прі Британії — його, до речі, треба повертати одразу після церемонії на подіумі. Пілотам зазвичай дістається репліка, і минулого разу вперше вона була зроблена… з LEGO. Без сумніву, унікальне поповнення колекції Ландо Норріса.
